Після того як ми з дітьми приїхали у Фрайбург і прийшли в себе стали з’являтися нові і нові виклики.
Ряд дітей захворіли на ковід, ряд дітей мали позитивний тест на ковід, ряд дітей почали температурити, ряд дітей – кашляти і скаржитись на біль у горлі, деякі діти стали по ночах упісюватись, а деякі, навіть укакуватись. У деяких дітей, яких ми евакуювали із Проліска виявили воші.
До всього ще й хлопці перехідного віку через пережитий стрес стали вести себе непередбачувано, а інколи і неадекватно. Здавалося, що ситуація повністю виходить з-під контролю, особливо на фоні нехватки персоналу, бо частину дітей потрібно було разом з хворими дітьми ізолювати. І в нібито безвихідній ситуації посеред нас з’явилися Божі Ангели – волонтери, які і з раннього ранку і аж до пізнього вечора стали допомагати нам у всіх наших кропітких повсякденних справах.
Кроткі, смиренні, сповнені любові і співчуття вони день у день тимчасово залишивши свою роботу приходили, щоб разом з нами виповнювати всяку потребу наших діточок.
Ми дякуємо Бога за Вас, Вашу посвяту і жертовність, дорогі Волонтери! Без Вас ми б не змогли б справитись!!! Ви вчасно відгукнулися на Божий призив і прийшли виконати Його місію в турботі про діточок! Слава Богу за Вас!
Да воздасть Вам Господь сторицею у всі сфери Вашого життя!
Роман Корнійко